Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добуток

Добу́ток, -тку, м. Пріобрѣтеніе. Добу́тки. Приплодъ (ягнята, телята). Шух. І. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБУТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБУТОК"
Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Кругиня, -ні, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 428.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Лобоз, -за, м. = лобурь. Вх. Лем. 432.
Підіплечувати, -чую, -єш, гл. Подшивать підіплечку.
Розвити, -ся. Cм. розвивати, -ся.
Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Ухитнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться. 2) Уклониться, отшатнуться, освободиться изъ рукъ. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з її ручок зомлілих. МВ. (О. 1862. І. 83).
Чич, -чі, ж. = чичва. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБУТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.