Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доходитися

Дохо́дитися, -хо́джуся, -дишся, сов. в. ді(о)йти́ся, дійду́ся, -дешся, гл. 1) Приходить, прійти, доходить, дойти до чего, кого. дійдеться ряд. Придетъ чередъ. Конст. у. 2)до ко́го. Дойти, доходить до свѣдѣнія кого. До царя те дійшлось. Рудч. Ск. І. 82. 3) безл. Приходиться. Як мені доходилось — він знає. Черк. у. по́ки там ще до чо́го ді́йдеться! Пока еще что будетъ. Кв. II. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОХОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОХОДИТИСЯ"
Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
Гет меж. и нар. = геть. Угор.
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. О. 1862. X. 1. 2) Забвеніе. Павлогр. у.
Напоро́ти Cм. напорювати.
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.  
Прогугнити, -ню́, -ни́ш, прогугня́віти, -вію, -єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. «Спасибі, пани молодці!» прогугнив Кривоніс. Стор. МПр. 130.
Пук, -ка, м. 1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам. Камен. у. 2) Раст. Selinum carvifolia. Шух. І. 22.
Розчах, -ху, м. Расколъ въ деревѣ вдоль ствола. Міусск. окр.
Сміхун, -на, м. Часто смѣющійся. Cм. смішко, сміюн.  
Щедрівчаний, -а, -е. Къ щедрівкам относящійся. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОХОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.