Відкозакувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить козачествовать. Запорожці.... відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився.
Заколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заколоть. Занудило коло серця, закололо в боку. Злякався — аж у п'яти закололо. 2) Заколоть, убить колющимь оружіемъ. 3) Зарѣзать (о свиньяхъ). Прийди, серце Миколю, поросятко заколю.
Надгро́бок, -бка, м. = нагробок. Вистоявши службу, Шрам ходив із своїми од одного надгробка до другого.
Паління, -ня, с. Сжиганіе.
Подоплітати, -та́ю, -єш, гл. Доплести (во множествѣ).
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Порозлютовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розлютувати, но во множествѣ.
Пруті гл. Дѣтск. Гулять.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ.