Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дригтіти

Дригті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = драгліти. О. 1862. VIII. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИГТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИГТІТИ"
Догуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = Догуркатися.
Дурне́ча, -чі, об. Дуракъ, дура. Чи ти принесеш нам таганки, чортова дурнеча? Чуб. II. 491.
Жальце́, -ця́, с. Ум. отъ жало.
Засма́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Обжигать, обжечь; опаливать, опалить.  
Кайла (м.?) Венгерскій быкъ съ большими рогами. Желех.
Мутуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Поворачивать, двигать туда и сюда. Ілія вже не боїться зубів, да як вхватив його за язик, дак змій і не може дальше Ілію проглинути... Став його ще сюди і туди, на всі боки ним крутить, а Ілія все йому за язик чавить. Та змій мутушав їм, мутушав, кидав, кидав... Драг. 249.
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий. Чуб. V. 497.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл. 1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір. Кобел. у. 2) Возмужать. 3) Сдѣлаться люднѣе.
Радісінький, -а, -е. Очень радый. Радісінькі, що піймали. Шевч. 860.
Стінковий, -а, -е. ́ О камнѣ: годный для кладки стѣнъ (во внутрь, для обливцовки употр. личковий). Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИГТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.