Гвоздик, -ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. (Вінки) з гвоздите та чорнобривців. б) мн. Tagetes erecta L. Tagetes patula L. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. Ум. гвоздичок.
Доко́пувати, -пую, -єш, сов. в. докопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докапывать, докопать. Ями докопаю.
Одуматися, -маюся, -єшся, гл. Одуматься. От кравець як одумавсь, як побіг, та на дуба й сховавсь.
Перепустувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать шалить.
Погасити, -шу́, -сиш, гл. Потушить, погасить. А в рум'янцю така сила, що всі цвіти погасила.
Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Колос позолотів
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Проти нас тюпа чоловік верхи.
Цісарювати, -рюю, -єш, гл. Быть императоромъ, царствовать.
Шпихлір, -ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки.