Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Дова́дно нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить.
Од пред. см. від.
Порох, -ху, м.
1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. У хаті по стінах порохи. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили.
2) Порохъ. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Ум. порошок.
Рукавча, -чати, с. Рукавчикъ. І маленькі рукавчата шовком вишивала. Вишивані рукавчата мають.
Свара, -ри, ж. Несогласіе, ссора.
Сволоківщина, -ни, ж. Угощеніе работавшимъ, при встаскиваніи на хату матицы.
Треш! меж. Крикъ на овецъ.
Убог, -га, -ге = убогий. І наш Бог не вбог.