Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Волошечка, -ки, ж. Ум. отъ волошка.
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Підкропивниця, -ці, ж. Раст. Fragaria collina.
Підучувати, -чую, -єш, сов. в. підучи́ти, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить тверже.
2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.
Площик, -ка, м.
1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл.
2) Плоско разложенный снопъ для крышъ.
Плуг, -га, м.
1) Плугъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався.
2) плуг волів. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. Ум. плужок.
Поперетрушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перетрусити, но во множествѣ. Прибрала гарно світличку: рушники шиті порозвішувала, сухі зілля за сволоком і за богами поперетрушувала.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця.
Чорнуха, -хи, ж. 1) Совершенно черная жирная глина. 2) Чорнуха, Рыба Scardinius erythrophthalmus (Bon).
