Випочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Згодли́вий, -а, -е. = згідливий.
Коршма, -ми, ж. = корчма. Доброго коршми не зопсує, а лихого і церков не поправить. Ум. корше́ика, коршмо́нька, коршомка. Іди, сину, до коршемки. Козак ледащиця не хоче робити, іде до коршмоньки мед-горілку пити.
Ли́бати, -баю, -єш, гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він!
Незугарний, -а, -е. Неспособный, не мастеръ. Незугарний козакувати. Незугарний до роботи.
Падлючний, -а, -е. Подлый, испорченный. От падлючні діти: понехтували хлоп'я, — я́к побили!
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино?
Сивина, -ни, ж. = сивизна. Не сивина на світі правду творить.
Татуньців, -цева, -ве Принадлежащій татунцеві.
