Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрискуля

Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСКУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИСКУЛЯ"
Зла́гожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = злагоджуватися. От злагожується зять на весні вже, чи коли там, іти орать. Рудч. Ск. І. 180.
Напро́ти́, напро́тив, нар. Напротивъ. Повиставляло напроти сонця свої боки. Левиц. І. 89. Сіла собі напротив віконця. Чуб. V. 621. Cм. навпроти.
Отаманиха, -хи, ж. Жена атамана.
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала. Черниг. у.
Скаралуща, -щі, ж. Скорлупа.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Хрумсати, -саю, -єш, гл. = хрумати. Коні хрумсают сіно. Вх. Зн. 77.
Чортище, -ща, м. Ув. отъ чорт. КС. 1882. IV. 170.
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ). Камен. у.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИСКУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.