Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрігавиця

Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Лубен. у. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІГАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІГАВИЦЯ"
Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.
Зачва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Зостріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зострі́тися, -рі́нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Да піду я селом, улицею, та зострінуся з молодою дівчиною. Чуб. V. 154.
Квиль, -лю́, м. Стонъ, жалобный крикъ. Желех.
Оглухнути, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Шевч. Оглухли, не чують. Шевч. 210.
Побийпес, -пса, м. = гицель. Желех.
Покриття, -тя, с. 1) = покривало. 2) Одежда. Покриття літушне. Вх. Уг. 260. Ум. покри́тенько. Дай, матінко, покритенько на своє дитятенько. О. 1862. IV. 35.
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками. Вх. Лем. 459.
Скаль, -ля, м. Часть роя пчелъ, вылетающая предварительно, чтобы отыскать мѣсто для роя. Желех. Як має виходити рій, то дня за два виходить скаль да й літа, поки знайде способне місце — тоді і рій летить. Радом. у. Cм. скала 2.
Тушка, -ки, ж. Ум. отъ туша.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІГАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.