Битва, -ви, ж. Битва, бой. Ой не находь, Литва, буде з нами битва. Лайки — байки, битва — молитва.
Вигукувати, -кую, -єш, сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи.
Відшіптувати, -тую, -єш, сов. в. відшепта́ти, -чу́, -чеш, гл. Затоваривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Умів і трясцю відшептати.
Глабці, -ців или -бець, ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. 2) Сани обшитые лубками.
Забайду́же нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже?
Захидъ, оду, м.
1) Заходь, закатъ. Щобъ я до заходу сонця дитей не бачывъ.
2) Западъ. Ой куды ты полынешъ, сывый соколоньку, Чы на-в-схидъ, чы на захидъ, чы на Вкраиночку. Употр. во мн. ч.: повернутися на заходи сонця. Повернуться къ западу.
3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Тры дни заходу, а день празныку. дурны́й захидъ. Неудачныя старанія. шкода й заходу! Напрасныя старанія. за однымъ заходомъ. За однимъ разомъ. За однымъ заходомъ забрать вже й тее.
4) заходомъ бытыся. Усиленно биться. Серце що-годыны заходомъ бъеться: не діждусь його.
5) у заходы йты. Идти зигзагами. Кинь въ горахъ у заходы йде.
Ковтьоба, -би и ковтьо́бина, -ни, ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш.
Му́до, -да, с. Ядро (у мужчины, самца).
Поодк.. Cм. повідк..
Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
