Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрігавиця

Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Лубен. у. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІГАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІГАВИЦЯ"
Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Відгортуватися, -туюся, -єшся, гл. = відгортатися 1 и 2.
Заразо́м нар. Сразу, въ одно время, въ одинъ пріемъ. Славу козацьку виславляли, заразом похорон і весілля одправляли. Дума. Хто на яблуні ізоб'є десять яблук заразом. Рудч. Ск. І. 20. Не всі бо заразом. Ном. № 13732.
Зезю́льки, -льок, ж. мн. Раст. Orchis Morio. L. ЗЮЗО. І. 130.
Миротво́рний, -а, -е. Примиряющій. Желех.
Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Підлоґоння, -ня, с. Подхвостникъ при сѣдлѣ. Мнж. 189.
Поснутися, снемо́ся, -нете́ся, гл. = поснути. Я думала, що ви поснулись, аж воно й ні. Лебед. у.
Пристромлювати, -люю, -єш, сов. в. пристроми́ти, -млю, -миш, гл. Прикалывать, приколоть, пробивъ чѣмъ либо острымъ (коломъ, копьемъ и пр.). Чуб. V. 1003. Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Мнж. 156. Опівночі сина породила... шипшиною взяла пристромила. Мил. 119.
Терміття, -тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Глухов. у. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІГАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.