Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безпуття

Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗПУТТЯ"
Видавити Cм. видавлювати.
Дави́ло, -ла, с. Прессъ, нажимъ. Аф. 372.
Дрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Мельчать.
Засса́ти, -ссу́, -ссе́ш, гл. Начать сосать.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати. Вх. Уг. 242.
Керувати, -ру́ю, -єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Ном. № 82. Попереду Гамалія байдаком керує. Шевч. 57. Коня керують уздом, а чоловіка словом. Посл.
Луді́ння, -ня, с. соб. Платье, одежда. Вх. Зн. 33. Шух. І. 31.
Помаслувати, -лую, -єш, гл. II особоровать.
Примастка, -ки, ж. 1) Сдабриваніе корма. Херс. г. 2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака. Н. Вол. у.
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗПУТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.