Бровань, -ня, м. Имѣющій большія брови.
Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора.
Маслакува́тий, -а, -е. Ширококостный.
Мурави́ця, -ці, ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло.
Роспинджений, -а, -е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва.
Сичання, -ня, с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання.
Спожиток, -тку, м. = споживок. Ворона улітку хоч і що добре запопаде на спожиток, то все кричить «гайно, гайно».
Турецький, -а, -е. 1) Турецкій. Турецька каторга.
2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L.
3) турецький сльоз. Malva selvestris L.
Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли.
Цуцик, -ка, м. Собачка, собаченка. Погуляв, як цуцик на вірьовці. Осміхається, мов цуцик на ретязі. Заскавучиш ти, як цуцик. Голодний, як цуцик. посл. ум. цуцичок.
