Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Начавити, -влю́, -виш, гл.
1) Нажать, надавить.
2) Надавить чего (во множествѣ).
Пересушити, -ся. Cм. пересушувати, -ся.
Послухнянство, -ва, с. Послушаніе. Потките своїм послухнянством і мене, старого батька.
Праник, -ка, м.
1) Валекъ у прачекъ.
2) Часть тѣла (какая?)
3) Рядовина праник. Cм. рядовина 1.
Розбіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. розібра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Разбираться, разобраться на части. 2) Раздѣваться, раздѣться. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Пані Висока не лягала й не розбіралась. Почав розбіраться. Геть розібрався, голий зостався. 3) Усиливаться, усилиться. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. 4) Зазнаваться, зазнаться и начать что угодно дѣлать. Як створив Бог жидів, то вони перше й шанувались, а дальше роскоренились та й розібрались.
Собір, -бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала.
Чарупина, -ни, ж. = чарчина. Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. Ум. чарупинка. Вареної по чарупинці.
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади.
