Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Дей меж. = Дій. Гай, гай! ой дей же його кату! Еол, насупившись, сказав.
Захла́нний, -а, -е. прил. Жадный. Убогому мало-що бракує, а захланному всього.
Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира.
Купецький, -а, -е. Купеческій. Так оце та смиренна, богомільна купецька дочка.
Перепартолити, -лю, -лиш, гл. = перепартачити.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула.
Чорнокнижник, -ка, м. Чернокнижникъ, волшебникъ. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою.
Шерстка, -ки, ж. = шерстина. Перед світом перекидається зайцем: одна шерстка золота, друга срібна.
