Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безрідник

Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРІДНИК"
Бондарець, -рця, м. Ум. отъ бондарь.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris. Вх. Пч. II. 10.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу Г. Барв. 510.
Межимі́р, -ра, м. Землемѣръ. Желех.
Неправість, -вости, ж. 1) Несправедливость. 2) Неправосудіе, беззаконіе.
Переломити, -ся. Cм. переламувати, -ся.
Пищало, -ла, с. Свистокъ. Приніс йому ангел таке пищало, же коні підут далеко, він засвище, коні прийдут. Гн. І. 213.  
Похрумкати, -каю, -єш, гл. = похрумати.
Соколинча, -чати, с. = соколя. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II. 314.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗРІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.