Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безрідник

Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРІДНИК"
Білявка, -ки, ж. Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. Ой не піду до білявки, не піду. Pauli. II. 189. Ум. білявонька, білявочка.
Козулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ козуля. 2) Раст. Gentiana germanica. Лв. 99.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці. Зміев. у.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Наздо́вж нар. Въ длину. Свидн. (О. 1861. XI. 34).
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Призір, -зо́ру, м. 1) Сглазъ. Маркев. 89. 2) Для призору. Для виду. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Міусск. окр.
Ручухна, -ни, ж. Рука, ручка. Твоя ручухна подала. Чуб. V. 1158.
Старанно нар. Старательно, заботливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗРІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.