Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безрідник

Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРІДНИК"
Безпосажна, прил. ж. Безъ приданаго. — дівка. Безприданница.
Вудлище, -ща, с. Удилище. Піду вудлище вирубаю. Св. Л. 50.
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Перекабатитися, -бачуся, -тишся, гл. Перекувыркнуться. Вх. Зн. 47.  
Переора́ти. Cм. Перео́рювати.
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала. Черниг. у.
Совинча, -чати, с. = совиня. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II.
Тучний 2, -а, -е. Грозовый. тучний дощ. Сильный, но кратковременный дождь съ грозою. Ой ідуть дощі усе тучнії. Грин. III. 637.
Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. І. 6. І цвіркун на видноці не цвірчить. Ном. № 1381. Cм. цвірчок.
Шматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Переясл. у. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Щог. В. 3. Що се вони видумали — шматувати Україну. К. ЧР. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗРІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.