Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безрідник

Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРІДНИК"
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Новісінький, -а, -е. Новехонькій.
Пооженювати, -нюю, -єш, гл. Женить (многихъ).
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша. О. 1861. X. 136.
Рибас, -са, м. Продавецъ рыбы. Черном.
Розоряти, -ряю, -єш, сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью. Шейк.
Фарисейський, -а, -е. Фарисейскій. Желех.
Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.
Шупортатися, -таюся, -єшся, гл. = шпортатися. Св. Л. 110. Текля коло неї.... шупорталась. Св. Л. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗРІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.