Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарфа

Гарфа, -фи, ж. Арфа. По під ворітьми в гарфу грав. Млак. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРФА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРФА"
Вовківня, -ні, ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. Грин. II. 238. 2) Волчье логовище. Вх. Зн. 8. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно. Екатер. у.
Гарбичка, -ки, ж. Ум. отъ гарба.
Годовище, -ща, с. Годовой срокъ найма. Один син у людей служить, а другого нищий, кобзар, узяв.... за годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. І. 46.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Картопелька, -ки, ж. Ум. отъ картопля.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри. Мил. 162.
Переоначуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. переоначитися, -чуся, -чишся, гл. Переиначиваться, переиначиться.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.
Румсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. Що ж Хівря? Румсає. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРФА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.