Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарфа

Гарфа, -фи, ж. Арфа. По під ворітьми в гарфу грав. Млак. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРФА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРФА"
Авди́торство, -ва, с. Пребываніе авди́тором (въ 1-мъ знач.).
Дове́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Домѣшкаться. Уже ладналась, ладналась іти, та бач до чого довендилась.
Здого́нки, -нок, ж. мн. = здогін. Петро... зараз верхи та на здогонки за Иваном. Грин. II. 282.
Квацяти, -цяю, -єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.
Ложи́сько, -ка, с. Мѣсто, послѣдъ (у родильницы), Placenta.  
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться. Чуб. І. 50.
Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв.
Роздявити Cм. роздявляти.
Ськання, -ня, с. Исканіе (въ головѣ). КС. 1890. V. 339. Грин. III. 82.
Уперти, -ся. Cм. упірати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРФА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.