Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарфа

Гарфа, -фи, ж. Арфа. По під ворітьми в гарфу грав. Млак. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРФА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРФА"
Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. Чуб. V. 309. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. Чуб. III. 39. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька. Рк. Макс.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Нахідка, -ки, ж. Находка. Учись, сину, на старість буде як нахідка. Посл.
Порюмати, -маю, -єш, гл. Поплакать, похныкать.
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Роздражнити Cм. роздражнювати.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ. К. ЦН. 277.
Тиснутися, -нуся, -нешся, гл. Тѣснить ся, толпиться, жаться. Тиснуться, як до дари в церкві. Ном. № 3157.
Тільки нар. = тілько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРФА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.