Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарт

Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Н. Вол. у. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Ном. №4180. Дало їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРТ"
Вірую Символъ вѣры. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Вірую. Ном. № 12962.
Двіцалі́вка, -ки, ж. Доска въ два дюйма толщиной. МУЕ. ІІІ. 29.
Жемчу́жний, -а, -е. Жемчужный. Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. Чуб. ІІІ. 125.
Зава́лий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 180.
Зача́діти, -дію, -єш, гл. Угорѣть.
Злітце, -ця, Ум. отъ злото.
Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Повнеча, -чі, ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнена людей.
Самоцвітний, -а, -е. Самоцвѣтный, драгоцѣнный; переносно: прекрасный по своимъ природнымъ качествамъ. Буйно проросла та самоцвітна мова. К. ХП. 116.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.