Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарт

Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Н. Вол. у. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Ном. №4180. Дало їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРТ"
Замі́т, ме́ту, м. = замет.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Зіп'ясти́ и зіпнути, -пну, -не́ш, гл. Поставить.
Понахаркувати, -кую, -єш, гл. Нахархать, наплевать (во множествѣ). Ото понахаркували, — візьми хоч піском позасипай. Богодух. у.
Пуляковий, -а, -е. = индичий. Вх. Лем. 458.
Супруга, -ги, ж. 1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра. Сим. 227. 2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Кв. Я зїм у супрузі. Камен. у.
Трепеття, -тя, с. Все дрожащее, эпитетъ растеній. Шейк. Дунай висихав, зіллєм заростає, зіллєм трепеттєм, вшеляким цвітом. АД. І. 33.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити. Желех.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.