Возок, -зка, возочок, -чка, м. = візок, візочок.
Ворогування, -ня, с. Враждованіе.
Зала́зити, -жу, -зиш, сов. в. залі́зти, -лі́зу, -зеш, гл. 1) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Заліз, як муха в патоку. 2) Только несов. в. Запачкать, лазая.
Запла́тно нар. За деньги, платно.
Крутитися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться.
2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. Крутнувся догори черева. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.
Навверле́ нар. 1) Наоборотъ. 2) Напрямикъ, не держась дороги (пойти); грубо напрямикъ (сказать). Сказати павверле.
Одіво, -ва, с. Одежда, одѣяніе. Грошей треба було для обуви, для одіва і так для чого.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ.
Сотішати, -ша́ю, -єш, сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею.
