Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Он ба де він ходе, а тут його шукають! Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь!
Бижба, -би, ж. Божба.
Гас, -су, м. Керосинъ.
Назара́нці нар. Ha разсвѣтѣ.
Охвітність, -ности, ж. Пріятность, удовольствіе; удобство. Прибрав знакомих для поради, охвітности й потіхи ради.
Перекланятися, -няюся, -єшся, гл. Перекланяться. Поки перекланяється усім тіткам.
Понапуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = понапиватися. Обыкновенно употребляется понапиватися, но въ сказкѣ гуси говорятъ о себѣ: Ми понапуваємося води.
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. Як припустив бігти, — утік. Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив.
Росквіт, -ту, м.
1) Расцвѣтъ.
2) Первый цвѣтокъ. Перший росквіт на житі.
Роскурювати, -рюю, -єш, сов. в. роскури́ти, -рю, -риш, гл. Раскуривать, раскурить. Я йому роскурила (люльку) і падала.
