Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. 2) Стукотня (глухими ударами).
Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид.
Зотнутися, -нуся, -нешся, гл. = зітнутися.
Морга́й, -гаю, м. Въ загадкѣ: глазъ. Стоїть гай, під гаєм моргай, під моргаєм сопай, під сопаєм хапай.
Мо́шечка, -ки, ж. Ум. отъ мошка.
Подейкувати, -кую, -єш, гл. Поговаривать. Ну, що подейкують про його. Люде подейкують, що подушного не буде. Чи сватають тебе, дівко? — Ні, не сватають, а тільки подейкують. Подейкували на Бульбу, що він ніби то украв, аж воно виявилось потім, що аж он хто.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу.
Сапкий, -а, -е. 1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались.
2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі.
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Трунов, -нви, ж. = трунва.
