Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безрода

Безрода, -ди, об. Безродный человѣкъ. Був він безрода та й пристав до нас доглядати двору. О. 1862. ѴІІІ. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗРОДА"
Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Мет. 78. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Мет. 11. Ум. билинка, билинонька, билиночка.
Видзьобати Cм. видзьобувати.
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко. Конст. у.
Міздро́, -ра, с. и міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Нарахува́ти, -хую, -єш, гл. Насчитать.
Озюм, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.