Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Паша вигоріла до коріня.
Змій, змія, м. Змѣй, драконъ. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так де-небудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила.... і летить. І був коло Києва змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ум. змійок.
Марнотра́тний, -а, -е. Расточительный.
Обложенець, -нця, м. Осажденный.
Пиріг, -рога, м. Пирогъ. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пирії на талірці. Ум. пиріжок, пиріжечок.
Побиван, -на, м. Названіе сказочнаго героя, будто бы всѣхъ побѣждающаго.
Примітка, -ки, ж. 1) = приміта. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер. 2) у примітку бути. а) Быть замѣтнымъ. Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісці і не в примітку. б) Быть знакомымъ. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий. 3) = намітка.
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться.
Увіристий, -а, -е. Надоѣдливый, назойливый. Такий увіристий жид: скажи та й скажи панам. Я кажу: йди собі, бо я знаю, що не треба, а він одно: скажи! Насилу виправила з хати.
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл.
1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Сам низенько уклонив.
2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати.
