Відросток, -тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ум. відростоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного?
Джунджо́вий, -а, -е. ? Божая Мати в полозі лежит, в полозі лежит, сина повиваю: ей повивачойки з самого злота, а пеленочки та джунджовиї.
Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Молодії да козаченьки да жалю начинили. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький.
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ.
Неправий, -а, -е. 1) Несправедливый.
2) Неправосудный.
Перехриста, -ти, м. = перехрест.
Позчіплювати, -люю, -єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
Пуджівно, -на, с. = пужално.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька.
Чистий, -а, -е. 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду.
2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике.
3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю.
4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. Ум. чистенький, чистесенький. чистюнький. .
