Азия́цтво, азія́тство и азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. 2) Варварство, жестокость.
Бобальчаки, -ків, м. мн. = бобалька.
Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Гріму́чий, -а, -е. Гремящій. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила.
Накраси́ти, -ся. Cм. накрашувати, -ся.
Перекортіти, -ти́ть, гл. безл. Перехотѣться.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому.
Помокріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ.
Посад, -ду, м.
1) Мѣсто, гдѣ сажаютъ жениха и невѣсту; во время свадьбы. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти.
2) Поставъ въ мельницѣ. У млині два посади.
3) Рядъ или кругъ сноповъ на току для молотьбы. Ум. посадонько.
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Ум. похмілленько. Похміллячко.
