Кепеняк, -ка, м.
1) Одежда угорскихъ украинцевъ-горожанъ: родъ венгерской че — мерки съ особаго рода вышивками и съ большимъ количествомъ пуговицъ.
2) Верхняя суконная кофта, носимая украинскими мѣщанками въ Угорщинѣ.
Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах.
Колот, -ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай. За ту бражку зчинили козаки з ляхами превелику дражку, за той молот зробили козаки з ляхами превеликий колот.
Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. 2) Раст. Rubia tinctorum. Ум. маренка. маренка пахуча. Раст. Asperula odorata.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Погано нар.
1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття.
2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Посел, -сла, м. 1) Посолъ. Цо п'ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала. 2) — перепієць . Ум. послонько.
Фостик, -ка, м. Ум. отъ фіст.
Шапранівка, -ки, ж. Водка, настоянная на шафранѣ.
