Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забіга

Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГА"
Катанка, -ки, ж. 1) Куртка суконная. КС. 1893. ХП. 447. Тут Василь вступив у хату в новій чорній катанці з фабрицького сукна. Левиц. І. 27. 2) Солдатскій мундиръ. Скидай свої сіраки, бери наші катанки. (До рекрута після прийому). Гол. І. 143. 3) Родъ женской кофты, обыкновенно суконной, надѣваемой сверхъ одежды. Волынь. Гол. Од. 51, 76, 23.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Летю́чий, -а, -е. Летающій, летучій. Левиц. І. 226. З пистолю кулею летючу птицю б'є. Стор. II. 222. Се летючий горобець. Н. Вол. у. Це летюча птиця, а це піша. Черк. у.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Ном. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Шевч. 224. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! МВ. ІІ. 151. Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Минули ті роки, що роспірали боки. Посл. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Мет. 244. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. Ном. № 11694. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Г. Барв. 356. Де був багатий жид і того не минали. Лукаш. 56. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. Лукаш. 39. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Ном. № 2093. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Му́литися 1, -люся, -лишся, гл. Мяться, переминаться. Микита довго чогось мулився і не хотів протів ночі виїздити. О. 1861. XI. 10. Та оце було мулюсь, мулюсь, а на дворі холодно; треба йти. Черниг. г.
Підборіддя, -дя, с. 1) Подбородокъ. Мнж. 157. Мир. ХРВ. 114. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя. Левиц. І. 236. 2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи. Вас. 160.
Підвечіркувати, -кую, -єш, гл. Закусывать между раннимъ полдникомъ и ужиномъ. Сим. 26. Грин. І. 119. Снідала, обідала — раз їла; полуднувала, підвечіркувала — два їла, вечеряла, повечіркувала — три їла. Ном. № 14324. І думка то була така, щоб підвечіркувать смачненько. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Підустов, -тви, ж. = підуства. Вх. Пч. II. 19.
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.