Біб, бобу, м.
1) Раст. Бобъ, Vivia faba L.
2) дати бобу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «про-бі»] взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ум. бібик, бобик, бобок, бобичок. Ув. бобище.
Боголюбний, -а, -е. Боголюбивый.
Вереду меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола.
Невиворотно нар. Трудно для произношенія. У вас так невиворотно говорять.
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро.
Попочок, -чка, м. Ум. отъ піп.
Родич, -ча, м.
1) Родственникъ. Багато родичів, та нігде пообідать. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники.
2) Родитель. Мали родичі сина.
Роскошкати, -каю, -єш, гл. Взъерошить.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа.