Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Захожалый, -а, -е. прил. Захожій.
Иначий, -а, -е. = инчий. Треба иначий купить хамут, бо сей тісний коневі. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому.
Помірати, -ра́ю, -єш, гл. Умирать. Ой прощай, світе ясний, прекрасний, тяжко на тобі жити; а тяжче, важче молоденькій не нажившись помірати.
Поспасибіти, -блю, -биш, гл. Сказать спасибо, поблагодарить. Мені люде поспасибіли та й годі.
Потурнацтво, -ва, с.
1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама.
2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором.
Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. . Руда — не вода. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. 4) Дождь сквозь солнце. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ.
Скоропадний, -а, -е. Быстрый, скоро бѣгающій. Ніжки ж мої скоропадні, чому не підете?
Словесність, -ности, ж.
1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш.
2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Шльонковий, -а́, -е́ шльонкова мальо́вка. Особый родъ раскраски глиняной посуды съ орнаментомъ изъ комбинированныхъ палочекъ.
