Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный.
Завіта́льник, -ка, м. Посѣтитель. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до иншої ходить.
Запо́мин, -ну, м. Забвеніе. Усе запомином і нетямом окрилось. в запо́мин пусти́ти. Забыть.
Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Ум. злеге́нька, злеге́сенька. Пригортає злегесенька.
Надтіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Утекать, утечь немного. Надтекло з. повної бочки трохи горілки.
Обгонити, -ню, -ниш, гл. = обганяти.
Позмордовувати, -вую, -єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).
Пообтовкувати, -кую, -єш, гл. Обтолочь (во множествѣ).
Розроїтися, -роюся, -їшся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок.
