Гірштикатися, -каюся, -єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається.
Дерка́чик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Допада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. допа́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Набрасываться, наброситься на что-либо съ жадностью. Допався як муха до меду.
Лементува́ння, -ня, с. Вопль, крикъ. Охрипле лементування.
Напеча́тати, -таю, -єш, гл. = надрукувати.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо.
Обшугуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. обшуга́тися, -га́юся, -єшся, гл.
1) Очищаться, оббиваться, отлетать. Пил обшугується, як товчуть гречку.
2) Истрачиваться, истратиться, издержаться. Обшугався так, що й шага нема.
Островки, -ків, м. Отверстія въ кожаныхъ лаптяхъ, куда вдѣваются веревочки, оборы.
Притягати, -га́ю, -єш, сов. в. притягти, -гну, -неш, гл. 1) Притягивать, притянуть. Земля притягає до себе усе, як магніт. 2) Притаскивать, притащить. І знов собака притяг кістку в хату. Я й сама (дров) притягну. 3) Притягивать, притянуть, привязывая. Узяв, обмотав його, притяг добре до воза. 4) Только сов. в. Прійти, притащиться. Притяг Остап у гайок.
Суятити, ячу, -тиш, гл. — кого́. Безпокоить кого.
