Бродити, -джу, -диш, гл.
1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить.
2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав.
3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить.
Вимережити Cм. вимережувати.
Кухва, -ви, ж. = куфа. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Ум. куховка.
Лом, -ма, м. Ломъ (желѣзное орудіе).
Лубува́тий, -а, -е. Похожій на луб. Лубуваті овчини.
Сіпатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сіпнутися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Дергаться, дернуться. Зачепив вірьовку ногою, вона сіпнулася та й од'язалась.
2) Подергиваться, подернуться. Сіпається в його мишка на виду.
3) Рваться, рвануться. Аж грушу вивертає, з коріння (чорт), так сіпається. Рудч. II. 24.
Скаженість, -ности, ж. Бѣшенство.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю.
Хрещатка, -ки, ж. Родъ плахти. Ум. хрещаточка.
Черсати, -са́ю, -єш, сов. в. черснути, -ну, -неш, гл.
1) = чухати, чухнути.
2) Тереть, тернуть, провести чѣмъ-либо по чемъ.
3) Бѣжать, побѣжать (Cм. чухрати).
