Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Дужечка, -ки, ж. Ум. отъ дужка.
Мурава́, -ви́, ж. 1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. 2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Найшов купу муравки.
Невважливо нар. Невважно. Кивала головою .... невважливо, як ті, що дуже куди потішаються.
Поцмокати, -каю, -єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами.
Рудомизий, -а, -е. О волѣ: съ рыжими пятнами на мордѣ. Рудомизий віл.
Свердел, -дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти.
2) = сохар.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh.
Хлебтати, -бчу, -чеш, гл. Хлебать, локать. «Чи не хоч, душко, чаю?» — спитав капитан, хлебчучи його з люлькою. Собака хлебче воду.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Наш брат хуторянин. Балакав з хуторянами про чорну раду
