Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Долупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Окончиться — объ отковыриваніи, отдѣленіи слоевъ или отламываніи чего.
Домога́ння, -ня, с. Требованіе, домогательство, притязаніе на что.
Позарівнювати, -нюю, -єш, гл. Заравнять (во многихъ мѣстахъ). Заміси глини та позарівнюй ямки в долівці.
Позламувати, -мую, -єш, гл. Сломать (во множествѣ). Якась недобра душа вишеньки мені позламувала.
Попідростати, -та́ємо, -єте, гл. Подрости (о многихъ). Дітки вже попідростали, є поміч і батькові й матері. (Сини) вже попідростали.
Посемейка, -ки, ж. Семейка.
Скрипучий, -а, -е. = скрипливий. Скрипуче колесо довше ходить.
Становище, -ща, с.
1) Положеніе, мѣсто.
2) Позиція, станъ, лагерь, постъ. Який же ти, Гавриленку, такий дурень уродився, що ти прийшов до становища, да й не перехрестився.
3) Мѣсто остановки пасомаго скота. Догнали отару до становища.
