Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були.
2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав.
Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. У Київ їздить всякий год.
Му́ченик, -ка, м. Мученикъ. Щоб роскрились високі могили перед вашими очима, щоб ви роспитали мучеників: кого, коли й за що роспинали.
Отишити, -шу, -шиш, гл. Усмирить, успокоить.
Подичавіти, -віємо, -єте, гл. Одичать (о многихъ).
Привітання, -ня, с. Привѣтствіе. Щире привітання. Забувши й своє панство, зустрів батька Пугача з таким привітанням, мов той у найдорожчих кармазинах.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Слабовита удова була.
Шістерняк, -ка, м. Раст. Hordeum hexastichon.
