Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти.
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Ум. жнива́рик.
Занепа́сти Cм. занепадати.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Накри́ти, -ся. Cм. накривати, -ся.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось.
Начухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) О листьяхъ: нарвать, сразу сдергивая рядъ листьевъ съ вѣтви.
2) О деревьяхъ: нарубить со многихъ деревьевъ тонкихъ вѣтвей.
3) О шерсти: начесать. Начухрав вовни.
Попідмазувати, -зую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ). Вози вже попідмазував, — чи запрягати?
Ружан, -на, м. ? «Долини мой зеленейкі! орав би-м вас ружанами, сіяв би-м вас червоними».... — Ей, Романе, Романе! та де твої ружане? — «Ей, ружане в полонинці, а червені у липойці.»
Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті.
