Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заморочити

Заморо́чити, -чу, -чиш, гл. Помрачить, омрачить, а переносно: заморочить, ослѣпить, одурить, ошеломить. Дівчинонька козаченька та й заморочила. Чуб. V. 1207. заморо́чило го́лову. Закружилась голова.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМОРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМОРОЧИТИ"
Біблія и пр. Cм. библія и пр.
Генде, гендека нар. Вонъ тамъ. Желех. Вх. Зн. 10.
Гойно нар. Щедро, роскошно, изобильно. Гойно приймати гостей. Жити гойно. Чуб. ІІІ. 371. Та вона у мене так жила гойно: не знала ніякої роботи. Уман. у.
Книжницький, -а, -е. Книжничій. Тепер займаймо книжницьку голоту (бурсаків), що висипала з Брацтва в личаках. К. ПС. 69.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.
П'ятипиришниця, -ці, ж. Родъ болѣзни (накожной?) на рукахъ. ХС. VII. 416.
Струплястий, -а, -е. = струпкий. Струплястий шлях. Черн. г.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Цянути, -ну, -неш, гл. Сочиться, капать. Де кровця цяне, там церковця стане, де плечі впали, — престоли стали. Гол. II. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМОРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.