Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замотиличити

Замоти́личити, -чу, -чиш, гл. Объ ульѣ пчелъ: дать проникнуть въ улей вощинной моли. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМОТИЛИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМОТИЛИЧИТИ"
Ай-ві́й, меж. = Ай-вей. Жиди як агили закричали: «Ай-вій, чоловіче!» Рудч. Ск. II. 29.
Артику́л, -ла, м. Статья, уставъ, артикулъ. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. Н. П. 343. Артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк.
Бредулець, -льця, м. Раст. Ledum palustre L., багульникъ. Вх. Зн. 4.
Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого. Желех.
Ді́тчий, -а, -е = Дитячий. А як я се ба й оженив, та став сі журити: треба лижки, треба миски, дітчеї колиски. Шух. І. 204.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Екатер. у. Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця. Уман. у.
Поцмокати, -каю, -єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.
Роківщина, -ни, ж. = рокове. К. МБ. X. 3. Се засуджена попівська від них роківщина. К. МБ. X. 7.
Чекання, -ня, с. Ожиданіе. Чуб. І. 301.
Шутулуць меж. = шусть 2. Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч. ЕЗ. V. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМОТИЛИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.