Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплішування

Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІШУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІШУВАННЯ"
Балабушок, -шка, м. Ум. отъ балабух.
Бочанець, -нця, бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Відпірати I, -раю, -єш, сов. в. відіпрати, відперу, -реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье).
Ґоспода́рка, -ки, ж., ґоспода́рний, -а, -е, ґоспода́рство, -ва, с. = Господарка, господарний, господарство. Желех.
Ли́пчиця, -ці, ж. Раст. = лепчиця. Ув'язавсь до мене, як липчиця. Г. Барв. 246.
Обрання, -ня, с. Избраніе.
Подриґувати, -ґую, -єш, гл. Дергать судорожно ногами. Вх. Зн. 51.
Постелечка, -ки, ж. Ум. отъ постеля.
П'янство, -ва, с. Пьянство.
Ціліський, -а, -е. = цілісінький. Ціліський вік лиш горювали. Млак. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛІШУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.