Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти.
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Заві́са, -си, ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. 3) Дверная петля. 4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. 5) = завіс.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Пожега, -ги, ж. = пожежа. Левка на пожезі не було.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки.
Смаглій, -лія, м. = мургій.
Сміятися, сміюся, -єшся, гл.
1) Смѣяться. Смійся, дурню, доля буде. Сміється наймит, а нічого не тямить.
2) — з кого. Смѣяться, насмѣхаться надъ кѣмъ. Стоїть дівка на порозі, з козаченька сміється.
Уплисти Cм. упливати.
