Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засвербіти

Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав. Котл. Ен. VI. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСВЕРБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСВЕРБІТИ"
Бульбисько, -ка, с. Поле, съ котораго снять картофель. Желех.
Жупа́ння, -ня, с. соб. отъ жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чуб. V. 340.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Зашпунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закупорить, заткнуть.
Нашпиняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Исколоть? 2) Много укорять. Чорти як напустяться на його: «шо це ти наробив? Іди, сякий — такий, зараз сослужи йому той шматочок!» Так його нашпиняли, шо треба йому йти. Мнж. 127.
Перечистити Cм. перечищати.
Пообороняти, -ня́ю, -єш, гл. Оборонить, защитить (многихъ).
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? Н. Вол. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
Розгвинчувати, -чую, -єш, сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Уманити Cм. уманювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСВЕРБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.