Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заскалити

Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСКАЛИТИ"
А́вторський, -а, -е. Авторскій. Желех.
Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.
Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Нака́постити, -ка́пощу, -стиш, гл. Напакостить.
Напоро́ти Cм. напорювати.
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах. Ном. № 2250.
Тамок нар. = там. Вх. Лем. 4 72.
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.
Усувати, -ваю, -єш, сов. в. усунути, -ну, -неш, гл. Вдвигать, вдвинуть.
Шубонька, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСКАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.