Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь.
Захрумтіти, -мчу, -мчыш, гл. Захрустѣть. Він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли.
Навіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наві́яти, -вію, -єш, гл. Навѣвать, навѣять. Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав.
Плаха, -хи, ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. 4) Полѣно, плаха. Широкая доска. ,
Удовжитися, -жуся, -жишся, гл. Задолжаться.
Утелющувати, -щую, -єш, сов. в. утелющити, -щу, -щиш, гл.
1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс.
2) Втаскивать, втащить.
Хвицонути, -ну, -неш, гл. То же, что и хвицнути, но съ большей силой. Скаче, ще й хвицонув скільки раз.
