Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Владикувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. Бо Господь наш владикує над всіма богами.
2) Архіерействовать.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Здивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивить. Далекий вік здивує його доля. Вона подивилась на його здивованими очима. 2) Удивиться. Не здивуйте на сирітські дарунки. Не здивуйте, що вороном крячу: хмара сонце заступила, я світа не бачу. ди́вом здивува́ти. Очень удивиться изумиться.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья.
Нако́вувати, -вую, -єш, сов. в. накува́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Наковывать, наковать, сковывать, сковать. Чого Бог не дасть, того коваль не накує. 2) О жерновахъ: дѣлать, сдѣлать насѣчки. 3) О кукушкѣ: куковать, накуковать. Зозуля накувала. Ось повернеться з москалів!.. Він їй замісць зозулі накує одудом.
Повідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.
Повмуровувати, -вую, -єш, гл. Вставить въ стѣну при кладкѣ ея (во множествѣ).
Хляґа, -ґи, ж. Слякоть, дождливая погода. Як його їхати, як отака хляґа буде? Під дощ, під шквирю, хлягу.
