Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здоїти

Здої́ти Cм. здоювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОЇТИ"
Букодірча, -ча́ти, с. Птенецъ зяблика. Вх. Уг. 228.
Національний, -а, -е. Національный. Наші вельможні предки... не вхопили своєї національної тропи. К. ХП. 116. Се вже був не кобзарь, а національний пророк. К. ХП. 115. Національний гимн. К. Бай. 158. Національний убір. Левиц. Пов. 202.
Острах, -ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Перепадистий, -а, -е. Непостоянный, перемѣнчивый. Перепадиста зіма: то сніг, то дощ.
Пообтикати, -ка́ю, -єш, гл. Обтыкать (во множествѣ).
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.  
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Статечно нар. Постоянно, степенно, солидно; порядочно; благоразумно.
Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.