Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злебедіти

Злебеді́ти, -джу, -диш, гл. Начать жалобно пѣть. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕБЕДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕБЕДІТИ"
Бедзвін, -на
Білоручечка, -ки, об. ум. отъ білоручка.
Гаргала, -ли, ж. Сосудъ для ношенія воды. Угор.
Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Греб. 382. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня. Литин. у.
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124.
Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.
Поняти, -ся. Cм. понімати, -ся.
Хвизина, -ни, ж. Лента. Ти бач, яка широка хвизина. С. Бугаевка, Кіевск. у.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Шапошки, -шок, ж. мн. = шапошник 2. Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЕБЕДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.