Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змиватися

Змиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. змитися, змиюся, -єшся, гл. 1) Смываться, смыться. Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591. 2) Вымывать, вымыть голову. Ой як прийде субітонька, — я змиюся й росчешуся. Мет. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИВАТИСЯ"
Видихнути Cм. видихати.
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Відро, -ра, с. Ведро. Пішла по воду, відра побила. Мет. 5. Чи три відрі, чи чотирі відрі про празники горілки взято? Екатер. у. Ум. відерце, відерочко, відерко.
Мо́лодість, -дости, ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість. Ном. № 8716.
Перегодя нар. = перегодом.
Поміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. помістити, -міщу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить.
Посправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и справити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. Драг. 149. По три, по два стариї кайдани посправляв. Макс.
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав. Рудч. Ск. II. 183.
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.
Смолянка, -ки, ж. 1) = мазанка 4. Вх. Зн. 64. 2) Раст. Viscaria vulgaris (Lychnis Viscaria L.). ЗЮЗО. 127. Ум. смоля́ночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.