Вивіз, -возу, м. = узвіз.
Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.
Надійти́ Cм. надходити.
Нескінченно нар. Безконечно.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный.
Ошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = обшмарувати.
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав.
Постигати, -га́ю, -єш, сов. в. постигти, -гну, -неш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. Пшениця постигла жатись.
2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Хліб постиг, — виймаю.
3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Смерть мене постигає саму. От його-то постигла лиха година.
4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає.
5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне.
Похитувати, -тую, -єш, гл. Пошатытывать, покачивать. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Цокочуть жінки, похитуючи головами.
