Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знаюка

Знаюка, -ки, об. Знатокъ. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЮКА"
Відвохнути, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Недолітній, -я, -є. Несовершеннолѣтній.
Нявка, -ки, ж. Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ) = мавка? Шух. І. 43.
Облягтися, -ля́жуся, -жешся, гл. Лечь (спать). Як вернулась, уже батько й мати обляглися. Г. Барв. 236.
Підчихвіст, -хвоста, м. Прохвостъ. Рк. Левиц.
Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.
Уплодитися, -джуся, -дишся, гл. Родиться. Як уплодиться лисим, то й пропаде з бісом. Ном. № 3218.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. Ми проскурки було на ціду печемо. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.