Бджолята, -лят, с. мн. = бджоленята. Два млини, три плуги добрі і бджолята має.
Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля).
Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Джунджо́вий, -а, -е. ? Божая Мати в полозі лежит, в полозі лежит, сина повиваю: ей повивачойки з самого злота, а пеленочки та джунджовиї.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку.
Капусняковий, -а, -е. Относящійся къ капусняку.
Передівувати, -вую, -єш, гл. Продѣвствовать, прожить дѣвушкой.
Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля.
Шишальниця, -ці, ж. = шишкобгальниця. Ум. шишальничка.
