Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахід

Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХІД"
Варкий, -а, -е. Удобоваримый. Уман. IV. 143.
Відсісти, -ся. Cм. відсідати, -ся.
Дев'ятна́йцять и пр. = Дев'ятнадцять и пр.
Кайданник, -ка, м. Закованный въ кандалы.
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі. Посл.
Омелюх, -ха, м. Желтоносый дроздъ, Turdus viscivolus. Вх. Пч. II. 15.
Позабризкувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці. К. ЧР. 93.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Усушити, -шу, -шиш, гл. Насушить, осушить.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.