Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знатниця

Знатниця, -ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. ІІ. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТНИЦЯ"
Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться. Желех.
Варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал. 290.
Годуля, -лі, ж. Пища, кормъ. Угор.
Джгуто́к, -тка́, м. Ум. отъ джгут.
Жаха́нка, -ки, ж. = жахання? Харьк. г.
Неповинно нар. 1) Безъ вины. Кров христіянську неповинно проливали. Чуб. V. 933. 2) Не должно.
Пробрязкати, -каю, -єш, гл. Пробренчать извѣстное время.
Цвіркунча, -чати, с. Маленькій сверчокъ.
Шліхтування, -ня, с. Смазываніе пряжи шліхтою, піспою. МУЕ. III. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.