Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знаха

Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица. Мкр. Н. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХА"
Голя́р, -ра́, м. = Голій. Вх. Лем. 404.
Жидови́на, -ни, ж. = жидівка. Ой жид іде, коня веде, а за жидом жидовина. Чуб. ІІІ. 181.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Зжува́ти, зжую́, -єш, гл. Сжевать. Сим. 99.
Карапузка, -ки, ж. Родъ круглой дыни.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Памеги, -гів, м. Облака. Волын. г.
Розсвітити, -чу, -тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Рудч. Ск. II. 62. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять. Ном. № 3978.
Роскішник, -ка, м. Живущій въ роскоши, сибаритъ. Маркев. 43. Вх. Лем. 462.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.