Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знаха

Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица. Мкр. Н. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХА"
Апте́карський, -а, -е. Аптекарскій. Желех.
Безсумлінність, -ности, ж. Безсовѣстность. Желех.
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Затоваришува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Вступить въ товарищескія отношенія. Вони ще дужче затоваришували. Мир. ХРВ. 353.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Обридливий, -а, -е. 1) Надоѣдливый. 2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки. Н. п.
Погримати, -маю, -єш, гл. = погрімати.
Пообсмолювати, -люю, -єш, гл. Осмолить (во множествѣ).
Пополотніти, -ні́ю, -єш, гл. Поблѣднѣть. Стор. МПр. 10. Пополотніла Мотря. Мир. ХРВ. 174.
Ступляй, -ляя, м. = ступінь. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.