Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахарство

Знахарство, -ва, с. Знахарство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРСТВО"
Виворочати, -чаю, -єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм. Борз. у.
Засластьо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить, засалить.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ. Шух. І. 130, 137.
Йорж, -жа, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі. Котл. Ен. II. 19.
Кубанка, -ки, ж. Шапка съ широкимъ барашковымъ околышемъ и остроконечнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156.
Накрамарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наторговать.
Перепрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепріти, -прію, -єш, гл. Перепрѣвать, перепрѣть. Страва перепріє в печі. Левиц. І. 198.
Ремез, -за, м. Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Вх. Пч. II. 13. Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. Чуб. V. 876. Ум. реме́зонько, ремезо́чок. Грин. III. 617.
Славут, -та, м. = славута. Бажав єси, Тарасе, щоб тебе поховали над Дніпром-Славутом. К. (О. 1861. III. 6).
Стогорина, -ни, ж. = Острева. Вх. Зн. 88, 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХАРСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.