Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Дзвонарі́вна, -ни, ж. Дочь звонаря.
Істовність, -ности, ж.
1) Съѣдобность.
2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл.
1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір.
2) Возмужать.
3) Сдѣлаться люднѣе.
Поменшання, -ня, с. Уменьшеніе.
Прутнястий, -а, -е. Обильный прутьями (о деревѣ). Нова хата.... виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш та рядка прутнястих верб.
П'ядак, -ка, м. Насѣк. Гусеница геометра, Cheimatobia brumata.
Упадок, -дку, м. Падёжъ. Торік у нас у спеку упадок був на свині. Не мавши статку, не буде й упадку. Був упадок на скот.
