Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахарство

Знахарство, -ва, с. Знахарство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРСТВО"
Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Гульня́, -ні, ж. 1) Гуляніе, развлеченіе, забава. Ні гульня, ні робота. Ном. № 10911. Без його і гульня не гульня. Шевч. 303. 2) Кутежъ. К. ЧР. 88.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.
Зла́яти, злаю, -єш, гл. Обругать. Ти ж мене не збив, не злаяв, догани не дав. Чуб. V. 31.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий. МВ. ІІ. 80.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.
Позустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострічати.
Попригороджувати, -джую, -єш, гл. Пригородить (во множествѣ).
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив. 2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Скікавка, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХАРСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.