Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахарський

Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХАРСЬКИЙ"
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дрешпа́к, -ка́, м. У овчинниковъ: когтеобразный желѣзный гребешокъ, которымъ расчесываютъ шерсть на обработанной уже овчинѣ. Вас. 153.
Заплі́снявий, -а, -е. Покрытый плѣсенью. Кв. II. 188.
Консисторський, -а, -е. Консисторскій. Св. Л. 134.
Нашурубурити, -рю, -риш, гл. Набуянить, набѣдокурить. Таке зілля, як парубок... раз би в раз на улицю, ще нашурубурить. Сим. 178.  
Обпльовувати, -вую, -єш, сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду. Левиц. Пов. 337.
Підмочити Cм. підмочувати.
Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Центро, -ра, с. Центръ. Там.... центре жизні. К. МБ. ІІІ. 243.
Цявкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цявквути, -кну, -неш, гл. = дзявкати, дзявкнути. Аби одно гавкнуло, чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу. Г. Барв. 447.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.